Індикатори енергоефективності опалення і гарячого водопостачання в житловому секторі регіонів України

Потенційні здобутки від підвищення енергоефективності для України загальновідомі – зниження споживання енергоресурсів і залежності від їх імпорту, зростання конкурентоспроможності українських товарів на світових ринках, зростання добробуту населення.

03/07/2014
Аналітичні звіти
Індикатори енергоефективності опалення і гарячого водопостачання в житловому секторі регіонів України

Зниження капіталовкладень в енергетичну інфраструктуру і покращення екологічної ситуації після зниження викидів парникових газів. Потенційне енергозбереження від підвищення енергоефективності кінцевого енергоспоживання і генерації електроенергії на ТЕС до європейського рівня складає 29,2 мільйонів тонн нафтового еквіваленту або 36 млрд. кубічних метрів природного газу. Енергоефективність залишається для України неосвоєним джерелом енергоресурсів, але розвиток цих «запасів» здатний перетворити країну в нетто-експортера енергоресурсів.

Ефективна політика з підвищення енергоефективності має починатись з визначення потенціалу енергозбереження, встановлення цільових показників, регулярного моніторингу виконання поставлених задач і вжиття заходів у разі їх не виконання. Проведення такої політики в Україні ускладнена відсутністю розрахунків відповідних цільових показників – індикаторів енергоефективності. В якості індикатора енергоефективності часто помилково використовують енергоємність національної економіки. Енергоємність української економіки без урахування паритету купівельної спроможності (ПКС) вдесятеро перевищує середнє значення для країн ОЕСР, і втричі з урахуванням ПКС. В той час скоригована на структуру економіки енергоємність України лише в 1,8 раза перевищує середнє значення для ЄС. Прямі і квізіфіскальні субсидії в секторі теплопостачання, на яке припадає 75% енергоспоживання житлового сектора, досягли 7% ВВП і їх зниження є одним із основних викликів для відновлення фінансової стабільності. Однак відсутність кількісних задач зі зниження енергоспоживання і інструментів моніторингу поставлених задач є однією з  причин неефективності численних державних програм в секторі.

Цей звіт містить індикатори енергоефективності опалення і гарячого водопостачання в житловому секторі регіонів України, які вперше розраховані на основі методу декомпозиції кінцевого енергоспоживання населення Міжнародного енергетичного агентства (МЕА). Для вимірювання тенденцій у використанні енергоресурсів в якості основного індикатора галузі теплопостачання вибрано споживання теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання, нормоване на метр квадратний загальної площі помешкання. В якості допоміжних, згідно з методологічними рекомендаціями МЕА, також використовується споживання теплової енергії на опалення і гаряче водопостачання, нормоване на одну особу та на одне домогосподарство.


Повний текст аналітичного звіту – в доданому файлі