Організований Аналітичним центром Нова соціальна і економічна політика
Учасники
НоСЕП, міжнародні організації, Мінрегіонбуд, НКРЖКП,
експерти в області енергоефективності
Питання
до обговорення
·
Система показників
для моніторингу енергоефективності теплозабезпечення на регіональному рівні
o рейтинг енергоефективності теплозабезпечення по регіонах
o потенційне енергозбереження в регіональному розрізі
·
Використання кількісних
цільових показників в державних програмах модернізації і підвищення
енергоефективності теплозабезпечення
Мета
і очікувані результати
В Україні на опалення і гаряче водопостачання на метр
квадратний помешкання витрачається вдвічі більше енергоресурсів, ніж у країнах
ЄС зі схожим кліматом. Така неефективність вимагає від держави спрямування
величезних субсидій в сектор, що є серйозною перепоною для досягнення
фіскальної консолідації й зниження подвійного дефіциту (бюджету і рахунку
поточних операцій).
Проведення ефективної політики зі зниження
енергоспоживання в Україні ускладнене відсутністю розрахунків відповідних
цільових показників – індикаторів енергоефективності за секторами економіки. В
той час як в країнах ЄС такі індикатори енергоефективності є необхідною складовою
державних програм і нормативних актів, таких як Energiewende в
Німеччині або Директива ЄС з енергоефективності (2012/27/ЄС). В цих програмах
передбачених постійний моніторинг і оцінку поставлених задач і впроваджених
заходів шляхом застосування кількісних цільових показників.
Ефективна політика з підвищення енергоефективності має
починатись з визначення потенціалу енергозбереження, встановлення цільових
показників, регулярного моніторингу поставлених задач і вжиття заходів у разі
їх не виконання. Систему кількісних індикаторів енергоефективності
теплопозабезпечення, що відповідає цим вимогам, було створено НоСЕП за
методологією Міжнародного енергетичного агентства.
Отримані кількісні показники вказують на наступні
тенденції споживання енергоресурсів в теплозабезпеченні на регіональному рівні:
·
Середнє значення
енергоефективністі опалення і гарячого водопостачання по Україні в 2012 р.
становило 51,5%, порівняно з країнами ЄС. Потенційне енергозбереження в
теплозабезпеченні становить 9,6 млрд. кубічних метрів природного газу, що
становить 35% його імпортру і оцінюється в 3,7 млрд. доларів США.
·
Найбільш
енергоефективними регіонами є Кіровоградська, Вінницька і Херсонська обл. Їх
енергоефективність від рівня ЄС складає 83,5%, 78,1% та 75,3% відповідно.
Найнижча ефективність у м. Києві, Київській і Харківській обл., де
енергоефективність складає 31,0%, 39,1% та 39,3% відповідно.
·
На п’ять найбільших
за потенціалом регіонів припадає майже половина сукупного енергозбереження. Це поясняються
як і їх порівняно низькою ефективністю, так і великим розміром областей – на
них припадає майже 40% загальноукраїнського енергоспоживання. Схожа картина
спостерігається у п’яти областях з найменшим енергозбереженням. На них припадає
лише 2,4% сукупного енергозбереження, а доля в енергоспоживанні складає лише
4,8%.
·
Енергонеефективні
області мають значно вищу частку централізованого опалення. Сьогодні тільки в
окремих нових багатоповерхових будинках мешканці мають змогу регулювати
температуру теплоносія в помешканні. На противагу, населення порівняно
енергоефективних областей проживає в помешканнях з індивідуальним опаленням і
має стимули до встановлення мінімально комфортної температури взимку з
побоювань вийти за встановлені ліміти споживання газу і різко збільшити рахунок
за його споживання. Кінцеве споживання тепла в багатоквартирних будинках
ймовірно є нижчим за дані в офіційній статистиці, оскільки рівень обладнаності
лічильниками тепла багатоквартирних будинків з центральним опаленням становить
лише 37% і відсутність приладів обліку дозволяє підприємствам теплокомуненерго
завищувати кінцеве споживання населення для компенсації своїх величезних втрат.
Розроблені НоСЕП індикатори енергоефективності по секторах економіки мають використовуватись при доопрацюванні Енергетичної стратегії України до 2030 р. Саме відсутність таких показників є одних з головних недоліків схваленого КМУ документа, як було відзначено у спільному листі Делегації ЄС, Посольства США і Світового Банку. Також можливе застосування індикаторів енергоефективності в програмах технічної допомоги, що направлені на підвищення енергоефективності теплопостачання, таких як Програма підвищення енергоефективності в муніципальному секторі України, ініційована Федеральним міністерством навколишнього
Порядок денний
10.00-10.10 |
Вступне слово |
Ірина Акімова, директор НоСЕП |
10.10-10.30 |
Презентація звіту про енергоефективність
теплопостачання по регіонах Україні |
Борис Додонов, Старший економіст, НоСЕП |
10.30-10.40 |
Впровадження кількісних показників в державні
програми підвищення енергоефективності теплопостачання |
Наталя Олійник, Директор департаменту стратегії
реформування та розвитку ЖКГ |
10.40-10.50 |
Тарифні стимули для підвищення енергоефективності
теплопостачання і використання індикаторів енергоефективності |
Сергій Дунайло, Член Нац. комісії, що здійснює
державне реґулювання у сфері комунальних послуг (За згодою) |
10.50-11.00 |
Економіко-фінансові показники використання біопалива
в теплозабезпеченні |
Сергій Єрмілов, Директор Інституту проблем екології
та енергозбереження |
11.00-11.30 |
Обговорення |
|
11.30-12.00 |
Неформальна частина, кава |
|
Повний текст презентації - в доданому файлі